- столочити
- —————————————————————————————столо́читидієслово доконаного виду—————————————————————————————столочи́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
столочити — лочу/, ло/чиш, док., перех. Пригнути, надломити трав янисті рослини, пошкодити посіви, ходячи, їздячи і т. ін. по них. || Позбавити врожаю (поле, город, луку і т. ін.), витоптавши, вибивши посіви, городину тощо. || Сколупати (землю, ґрунт і т. ін … Український тлумачний словник
столочений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до столочити. || столо/чено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
збродити — зброджу, диш, Вр. Столочити. Худоба збродила луку … Словник лемківскої говірки